The Signal Is Spreading
Mark your country and become part of the global Achille Pérès wave.
No exact location is stored - only your country is counted.
Lyrics
Ось він я.
Хіба ти мене не бачиш?
Побач мене таким, який я є.
Звільненим від бажання вести,
Поклонятися чи судити,
Відповідати чужим сценаріям.
Гра, яку ти майстерно опанував,
Виявилася лише пасткою - грою з нульовою сумою.
Ціна, яку ми платимо, надто висока:
У нас відібрали свободу жити власним життям.
Ні, з мене досить цих нескінченних ігор.
Сценарії, прописані в нас,
Були висічені кров’ю -
Брехня під маскою істини.
Правда, у яку ти обрав вірити, -
Чи справді вона належить тобі?
Чи це лише майстерно створений обман?
Досить смикати за нитки.
Твоє королівство руйнується.
Я розриваю зв’язки.
Я не боротимуся день за днем,
Ганяючись за привидами
У цій нескінченній грі.
Так, я відмовляюся грати
У ці безжальні ігри.
Я не лиходій,
Не спаситель
І не жертва.
Я не твій герой
Я не твій…
Знаєш,
Ці ігри розуму могли б просто скінчитися.
Вони ніколи не були справжніми.
Гру закінчено.
Тож відпусти її.
About
Achille Pérès was formed in Dunkirk, on the North Sea coast - a city shaped by its port, industry, and the restless energy of a historic borderland. Located in French Flanders, Dunkirk stands at the crossroads of cultures and identities, influenced over centuries by the legacy of medieval Flanders, the Burgundian and Habsburg Netherlands, and the region’s later integration into France. This sense of existing between worlds lies at the core of Achille Pérès.
The memory of both World Wars remains deeply embedded in the region, particularly through the battlefields of Flanders and Operation Dynamo. That legacy is reflected in the band’s name. Achille Pérès was a real person from the Dunkirk area who was arrested in 1944 and deported to Buchenwald concentration camp, where he died in 1945. The name stands as a reminder of the value of human life - a subject that remains painfully relevant today and holds a deeply personal meaning for the band, shaped by both inherited memory and lived experience.
Musically, the band combines modern metal heaviness, a dark electronic atmosphere, dense synth textures, and subtle Armenian musical motifs with deep, thought-provoking lyrics.
Achille Pérès creates thoughtful modern metal - atmospheric, heavy, and rooted in identity.
Creative Core
Dzhulietta Avanesian is the voice and lyrical force behind Achille Pérès. As lead vocalist, lyricist, vocal producer, and music producer, she brings emotional weight, intensity, and identity to the band’s sound, shaping both its atmosphere and its message.
Denys Lushchenko is the composer and guitarist of Achille Pérès, as well as a vocalist, vocal producer, and music producer. He builds the band’s musical backbone through heavy riffs, layered arrangements, and a clear sonic vision, giving the songs their strength, tension, and impact.
«Mind Games» - це пісня про звільнення від маніпуляцій, нав’язаних ролей і систем, які визначають те, як ми думаємо, відчуваємо та сприймаємо самих себе. Вона передає момент, коли людина починає бачити крізь ілюзію - коли стає зрозуміло, що боротьба ніколи насправді не була про істину, а лише про виживання всередині сконструйованої реальності, створеної для контролю, розділення та обмеження.
У центрі пісні - ліричний голос, що проходить шлях від протистояння до звільнення. Відмовляючись приймати ролі жертви, рятівника, лиходія чи героя, головний герой відкидає сам механізм контролю, що стоїть за ними. Саме в цій відмові й полягає суть пісні: повернення особистої автономії, права бути собою, а не функцією в чужій грі.
Побудована навколо образів сценаріїв, ниток і сконструйованої правди, «Mind Games» виходить за межі особистого конфлікту. Пісня говорить про психологічний контроль, соціальний тиск і системи сенсів, які проникають у людський розум і починають диктувати, ким людина повинна бути, як вона має думати та у що вірити. Ці сили вимагають покори, позбавляють свободи та підміняють реальність чимось штучним.
У своїй основі «Mind Games» - це усвідомлення того, що свобода приходить не через перемогу в нав'язаній грі, а через відмову грати взагалі. Фінальний рух пісні - це свідоме відпускання, завершення того, що ніколи не повинно було мати влади над людиною.
Чітка, конфронтаційна та глибоко інтроспективна, «Mind Games» є висловлюванням про внутрішню ясність, зруйновані ілюзії та сміливість вийти за межі чужого сценарію й повернутися до себе. Це пісня про момент, коли починається свобода: там, де закінчується нав’язаний сенс.